<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Зелений світ</title>
		<link>http://zelenysvit.at.ua/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Mon, 25 Aug 2014 21:37:56 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://zelenysvit.at.ua/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>УВАГА! Нова адреса сайту &quot;Зелений світ&quot;: zelenysvit.in.ua</title>
			<description>&lt;p&gt;Цей сайт більше не обслуговуватиметься, у зв&amp;rsquo;язку з переходом на новий &quot;двіжок&quot;, та нове доменне ім&amp;rsquo;я:&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://zelenysvit.in.ua&quot;&gt;zelenysvit.in.ua&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З повагою,&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Побережна Анна Валеріївна&lt;/strong&gt;,&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;голова Хмельницької обласної організації&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Української екологічної асоціації&amp;nbsp;&lt;strong&gt;&amp;laquo;Зеленийсвіт&amp;raquo;&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;Цей сайт більше не обслуговуватиметься, у зв&amp;rsquo;язку з переходом на новий &quot;двіжок&quot;, та нове доменне ім&amp;rsquo;я:&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://zelenysvit.in.ua&quot;&gt;zelenysvit.in.ua&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З повагою,&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Побережна Анна Валеріївна&lt;/strong&gt;,&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;голова Хмельницької обласної організації&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Української екологічної асоціації&amp;nbsp;&lt;strong&gt;&amp;laquo;Зеленийсвіт&amp;raquo;&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://zelenysvit.at.ua/news/uvaga_nova_adresa_sajtu_zelenij_svit_zelenysvit_in_ua/2014-08-26-22</link>
			<dc:creator>FatalFire</dc:creator>
			<guid>https://zelenysvit.at.ua/news/uvaga_nova_adresa_sajtu_zelenij_svit_zelenysvit_in_ua/2014-08-26-22</guid>
			<pubDate>Mon, 25 Aug 2014 21:37:56 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Україна потрапила до списку країн з найбруднішим повітрям – гірше тільки Індія і Китай</title>
			<description>&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2013/258728uk.jpg&quot; mce_src=&quot;https://zelenysvit.at.ua/images/stories/news/2013/258728uk.jpg&quot; alt=&quot;&quot; align=&quot;left&quot; style=&quot;border: 0px solid rgb(206, 209, 184); margin: 7px; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Україна потрапила до списку країн з найвищим рівнем забруднення навколишнього середовища. Щорічно брудне повітря вбиває близько 500 українців на кожні 1000 квадратних кілометрів – тобто 301 000 осіб (всього за рік Україна втрачає близько 700 тисяч жителів), повідомляє &quot;Сегодня&quot;.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Про це свідчить карта забруднень, вперше розроблена NASA. Гірша ситуація тільки в Китаї, Індії та Японії. Схожі з Україною проблеми і у Франції, Португалії, Австрії, Угорщини. У Росії плачевна екоситуація в мегаполісах, але в цілому вона набагато краща, ніж у нас. Найчистіші місця на планеті – Австралія , Канада, Бразилія і, звичайно ж, Гренландія.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;&quot;Ст...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2013/258728uk.jpg&quot; mce_src=&quot;https://zelenysvit.at.ua/images/stories/news/2013/258728uk.jpg&quot; alt=&quot;&quot; align=&quot;left&quot; style=&quot;border: 0px solid rgb(206, 209, 184); margin: 7px; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Україна потрапила до списку країн з найвищим рівнем забруднення навколишнього середовища. Щорічно брудне повітря вбиває близько 500 українців на кожні 1000 квадратних кілометрів – тобто 301 000 осіб (всього за рік Україна втрачає близько 700 тисяч жителів), повідомляє &quot;Сегодня&quot;.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Про це свідчить карта забруднень, вперше розроблена NASA. Гірша ситуація тільки в Китаї, Індії та Японії. Схожі з Україною проблеми і у Франції, Португалії, Австрії, Угорщини. У Росії плачевна екоситуація в мегаполісах, але в цілому вона набагато краща, ніж у нас. Найчистіші місця на планеті – Австралія , Канада, Бразилія і, звичайно ж, Гренландія.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;&quot;Статистичний аналіз чітко встановив залежність між рівнем забруднення повітря і захворюваннями верхніх органів дихання, серцевої недостатності, бронхітами, астмою, пневмонією&quot;, – каже нам голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;У Мінекології проблему усвідомлюють. Кажуть, що вже розроблена стратегія Державної екологічної політики до 2020 року , що передбачає посилення контролю за підприємствами і зростання штрафів за порушення нормативів (суми поки не називають). Екологи вважають, що ситуація не зміниться через відсутність екокультури у власників підприємств.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Раніше &quot;Главред&quot; повідомляв, що в 2012 -му лідером по наявності в повітрі шкідливих речовин був Маріуполь. На другому місці чомусь виявився Ужгород. Також у десятку найбільш брудних міст потрапили Одеса та Рівне.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;У 2010-му в перших рядках рейтингу були тільки промислові міста – такі, як Макіївка та Дніпродзержинськ.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Джерело:&lt;a href=&quot;http://glavred.info/zhizn/ukraina-popala-v-spisok-stran-s-samym-gryaznym-vozduhom-huzhe-tolko-indiya-i-kitay-259418.html&quot; mce_href=&quot;http://glavred.info/zhizn/ukraina-popala-v-spisok-stran-s-samym-gryaznym-vozduhom-huzhe-tolko-indiya-i-kitay-259418.html&quot; style=&quot;margin: 0px; padding: 0px; text-decoration: none; color: rgb(145, 168, 62);&quot;&gt;&amp;nbsp;Главред&lt;/a&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://zelenysvit.at.ua/news/ukrajina_potrapila_do_spisku_krajin_z_najbrudnishim_povitrjam_girshe_tilki_indija_i_kitaj/2013-10-03-20</link>
			<dc:creator>FatalFire</dc:creator>
			<guid>https://zelenysvit.at.ua/news/ukrajina_potrapila_do_spisku_krajin_z_najbrudnishim_povitrjam_girshe_tilki_indija_i_kitaj/2013-10-03-20</guid>
			<pubDate>Thu, 03 Oct 2013 07:06:21 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>У вчених більше немає сумнівів, що зміни клімату викликані людиною</title>
			<description>&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2013/20poteplinn.jpg&quot; mce_src=&quot;https://zelenysvit.at.ua/images/stories/news/2013/20poteplinn.jpg&quot; alt=&quot;&quot; align=&quot;left&quot; style=&quot;border: 0px solid rgb(206, 209, 184); margin: 7px; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change) оприлюднила першу частину свого П&apos;ятого звіту. Вчені більш ніж коли-небудь впевнені, що глобальне потепління спричинене діяльністю людини.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;З 1950 року чимало із зареєстрованих змін клімату є нетиповими або безпрецедентними для останні десятиріччя, ба навіть тисячоліття. Атмосфера та океан потеплішали, сніговий та льодовиковий покрив зменшилися, рівень світового океану підвищився, зросли концентрації парникових газів.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;У звіті МГЕК (IPCC) зазначено, що середня температура земної поверхні з початку минулого століття зросла на 0,85°...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2013/20poteplinn.jpg&quot; mce_src=&quot;https://zelenysvit.at.ua/images/stories/news/2013/20poteplinn.jpg&quot; alt=&quot;&quot; align=&quot;left&quot; style=&quot;border: 0px solid rgb(206, 209, 184); margin: 7px; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change) оприлюднила першу частину свого П&apos;ятого звіту. Вчені більш ніж коли-небудь впевнені, що глобальне потепління спричинене діяльністю людини.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;З 1950 року чимало із зареєстрованих змін клімату є нетиповими або безпрецедентними для останні десятиріччя, ба навіть тисячоліття. Атмосфера та океан потеплішали, сніговий та льодовиковий покрив зменшилися, рівень світового океану підвищився, зросли концентрації парникових газів.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;У звіті МГЕК (IPCC) зазначено, що середня температура земної поверхні з початку минулого століття зросла на 0,85°С. Останні три десятиліття були значно теплішими, ніж попередні, а період з 1983 по 2012, імовірно, – найтепліший за 1400 років.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;«В нас залишається все менше часу для попередження катастрофічних наслідків зміни клімату», – стверджує кліматолог Світлана Краковська, яка представила Україну на з&apos;їзді у Стокгольмі, де й було підписано резюме П&apos;ятого звіту. Адже згідно з висновками авторів документу ситуація наразі розвивається за песимістичним сценарієм, наведеним ще в першому експертному звіті 1990 року.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;В Україні також проявляються негативні наслідки зміни клімату: збільшення кількості теплових хвиль, сильних опадів, аномально високих або низьких температур, стихійних метеорологічних явищ, які негативно впливають на людей, навколишнє середовище, руйнують інфраструктуру та спричиняють втрати в сільському господарстві.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;«Більшість людей вважає, що глобальне потепління має проявлятися через поступове підвищення температури. Насправді ж відбувається зміна клімату, коли система перестає бути стабільною і виникає все більше випадків аномальних метеорологічних явищ. Якщо не скорочувати викиди парникових газів, ситуація буде погіршуватися», – стверджує Ірина Ставчук, експерт НЕЦУ.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Підписавши резюме звіту МГЕК (IPCC), уряди багатьох країн засвідчили свою згоду з науковими висновками та готовність до активних дій на політичному рівні для попередження негативних наслідків зміни клімату: підтримати вразливі до цього процесу групи населення, припинити субсидування викопного палива, а, натомість, забезпечити для всіх своїх громадян доступ до чистої відновлюваної енергії.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;У березні 2014 буде опубліковано другу частину доповіді щодо наслідків зміни клімату та адаптації до них, а у квітні 2014 вийде третя частина, присвячена скороченню викидів парникових газів та іншим заходам боротьби зі зміною клімату.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Джерело:&lt;a href=&quot;http://bei-news.blogspot.com/2013/10/blog-post_1.html?utm_source=feedburner&amp;amp;utm_medium=feed&amp;amp;utm_campaign=Feed%3A+turtle-news+%28TURTLE+NEWS%29&quot; mce_href=&quot;http://bei-news.blogspot.com/2013/10/blog-post_1.html?utm_source=feedburner&amp;amp;utm_medium=feed&amp;amp;utm_campaign=Feed%3A+turtle-news+%28TURTLE+NEWS%29&quot; style=&quot;margin: 0px; padding: 0px; text-decoration: none; color: rgb(145, 168, 62);&quot;&gt;&amp;nbsp;Екологічні новини&lt;/a&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://zelenysvit.at.ua/news/u_vchenikh_bilshe_nemae_sumniviv_shho_zmini_klimatu_viklikani_ljudinoju/2013-10-03-19</link>
			<dc:creator>FatalFire</dc:creator>
			<guid>https://zelenysvit.at.ua/news/u_vchenikh_bilshe_nemae_sumniviv_shho_zmini_klimatu_viklikani_ljudinoju/2013-10-03-19</guid>
			<pubDate>Thu, 03 Oct 2013 07:04:02 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Автоматизована система виміряла радіаційні показники у тридцятикілометровій зоні Хмельницької атомної електростанції.</title>
			<description>&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;;&quot;&gt;Автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО) виміряла радіаційні показники у районах Рівненської та Хмельницької областей, які входять у тридцятикілометрову зону спостереження Хмельницької АЕС.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;Про це Укрінформу повідомили в інформаційному центрі ХАЕС.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;&quot;Встановлено, що радіаційний фон тут сягає 0, 10 - 0, 13 мікрозівертів на годину&quot;, - зазначили в інформаційному центрі.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; colo...</description>
			<content:encoded>&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;;&quot;&gt;Автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО) виміряла радіаційні показники у районах Рівненської та Хмельницької областей, які входять у тридцятикілометрову зону спостереження Хмельницької АЕС.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;Про це Укрінформу повідомили в інформаційному центрі ХАЕС.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;&quot;Встановлено, що радіаційний фон тут сягає 0, 10 - 0, 13 мікрозівертів на годину&quot;, - зазначили в інформаційному центрі.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;За його даними, такі значення не перевищують природних і засвідчують, що експлуатація обох енергоблоків ВВЕР-1000 проводиться у відповідності із регламентами безпеки, вимогами МАГАТЕ і вітчизняного законодавства.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;АСКРО забезпечує визначення контрольованих параметрів, які характеризують радіаційну обстановку на АЕС і в навколишньому середовищі, у всіх режимах роботи енергоблоків.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;p class=&quot;MsoNormal&quot; style=&quot;text-align: justify; margin: 0cm 0cm 0.0001pt; font-size: 14pt; font-family: &apos;Times New Roman&apos;; color: rgb(51, 85, 51); background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;До складу системи входять 15 постів-контейнерів радіаційного контролю, чотири з яких розташовані на промисловому майданчику,&amp;nbsp; решта у&amp;nbsp; тридцятикілометровій зоні. Інформація з постів передається на станції збору даних, розташовані в лабораторії зовнішнього радіаційного контролю цеху радіаційної безпеки і на території ХАЕС.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://zelenysvit.at.ua/news/avtomatizovana_sistema_vimirjala_radiacijni_pokazniki_u_tridcjatikilometrovij_zoni_khmelnickoji_atomnoji_elektrostanciji/2013-09-01-18</link>
			<dc:creator>FatalFire</dc:creator>
			<guid>https://zelenysvit.at.ua/news/avtomatizovana_sistema_vimirjala_radiacijni_pokazniki_u_tridcjatikilometrovij_zoni_khmelnickoji_atomnoji_elektrostanciji/2013-09-01-18</guid>
			<pubDate>Sun, 01 Sep 2013 17:54:32 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Річні збитки через підвищення рівня моря перевищать $1 трлн до 2050 року</title>
			<description>&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2013/bridge-hurricane.jpg&quot; mce_src=&quot;https://zelenysvit.at.ua/images/stories/news/2013/bridge-hurricane.jpg&quot; alt=&quot;&quot; align=&quot;left&quot; style=&quot;border: 0px solid rgb(206, 209, 184); margin: 7px; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Щорічні збитки від затоплення прибережних міст і зникнення значної частини суші через підвищення рівня моря перевищать трильйон доларів до 2050 року, і запобіжні заходи лише незначно скоротять ці втрати, заявляють кліматологи.&lt;br&gt;&lt;br&gt;З кінця 50 років минулого століття рівень світового океану почав стрімко рости, підвищуючись приблизно на 3,3 міліметра на рік. Цей феномен ставить під загрозу багато міст і густо заселених територій в прибережних районах Америки, Європи і Південно-Східної Азії, які можуть зникнути під водою до середини поточного сторіччя.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Група кліматологів під керівництвом Стефана Халлегатте (Stephane Hallegatte) з Центру міжнародних досліджень навколишнього середовища у Ножан-сюр-Марн (Франція) з&apos;ясувала, що економічні втрати від підвищення рівня моря будуть катастрофічними, створивши комп&apos;ютерну модель, яка передбачала масштаби руйнувань для різних міст.&amp;nbsp;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Модель враховувала не тільки підвищення рівня світового океану...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2013/bridge-hurricane.jpg&quot; mce_src=&quot;https://zelenysvit.at.ua/images/stories/news/2013/bridge-hurricane.jpg&quot; alt=&quot;&quot; align=&quot;left&quot; style=&quot;border: 0px solid rgb(206, 209, 184); margin: 7px; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Щорічні збитки від затоплення прибережних міст і зникнення значної частини суші через підвищення рівня моря перевищать трильйон доларів до 2050 року, і запобіжні заходи лише незначно скоротять ці втрати, заявляють кліматологи.&lt;br&gt;&lt;br&gt;З кінця 50 років минулого століття рівень світового океану почав стрімко рости, підвищуючись приблизно на 3,3 міліметра на рік. Цей феномен ставить під загрозу багато міст і густо заселених територій в прибережних районах Америки, Європи і Південно-Східної Азії, які можуть зникнути під водою до середини поточного сторіччя.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Група кліматологів під керівництвом Стефана Халлегатте (Stephane Hallegatte) з Центру міжнародних досліджень навколишнього середовища у Ножан-сюр-Марн (Франція) з&apos;ясувала, що економічні втрати від підвищення рівня моря будуть катастрофічними, створивши комп&apos;ютерну модель, яка передбачала масштаби руйнувань для різних міст.&amp;nbsp;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Модель враховувала не тільки підвищення рівня світового океану, але і засоби захисту від повеней, які були присутні в містах. Це дозволяє об&apos;єктивно оцінити масштаб збитків і можливості з порятунку частини ресурсів цих поселень. На підставі прогнозів цієї моделі вчені оцінили загальні масштаби збитку, а також склали Top-20 найбільш вразливих міст світу.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Як виявилось, до 2050 року економіка Землі втрачатиме від потопів понад трильйон доларів щорічно, при чому вершину «рейтингу» уразливості займатимуть великі міські агломерації в країнах, що розвиваються — китайські Гуанчжоу і Шеньчжень, індійські Мумбаї і Кольката, а також еквадорський Сантьяго-де-Гуаякіль.&lt;br&gt;&lt;br&gt;При цьому, як стверджують вчені, додаткові захисні споруди, з урахуванням їх вартості, скоротять економічні втрати лише на 50-60 мільярдів доларів. Даний факт, за їх словами, вказує на необхідність вироблення стратегій евакуації жителів і виробництва на менш вразливі території в найближчому майбутньому.&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p style=&quot;margin: 12px 0px; padding: 0px; color: rgb(21, 22, 14); text-align: justify; background-color: rgb(248, 250, 229);&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot; size=&quot;4&quot;&gt;Джерело:&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/richni-zbitki-cherez-pidvishchennya-rivnya-morya-perevishchat-1-trln-do-2050-roku&quot; mce_href=&quot;http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/richni-zbitki-cherez-pidvishchennya-rivnya-morya-perevishchat-1-trln-do-2050-roku&quot; style=&quot;margin: 0px; padding: 0px; text-decoration: none; color: rgb(145, 168, 62);&quot;&gt;Екологія життя&amp;nbsp;&lt;/a&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://zelenysvit.at.ua/news/richni_zbitki_cherez_pidvishhennja_rivnja_morja_perevishhat_1_trln_do_2050_roku/2013-09-01-17</link>
			<dc:creator>FatalFire</dc:creator>
			<guid>https://zelenysvit.at.ua/news/richni_zbitki_cherez_pidvishhennja_rivnja_morja_perevishhat_1_trln_do_2050_roku/2013-09-01-17</guid>
			<pubDate>Sun, 01 Sep 2013 17:49:14 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Україна потопає в тоннах сміття!</title>
			<description>&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2013/smittya.jpg&quot; alt=&quot;&quot; align=&quot;left&quot;&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;В
 Україні більше 90% побутового сміття складується і не переробляється. 
Про це сказав секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій 
Клюєв, повідомили УНІАН у його прес-службі.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;«В Україні ж поки більше 90% побутового сміття складується, і лише 
75% населення охоплено послугами із його вивезення», –&amp;nbsp;констатував він.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;За словами А.Клюєва, в Україні щорічно утворюється близько 52 млн. 
тонн побутового сміття, яке складується на 6 тисячах звалищ і полігонів.
 Частина з них перевантажені (5%) або не відповідають нормам екологічної
 безпеки (16%). При цьому щорічно виявляється близько 30 тис. 
несанкціонованих звалищ, повідомив А.Клюєв.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;На його переконання, 
щоб не перетворювати Україну на звалище, необхідно впроваджувати 
роздільний збір та переробку побутового сміття.

&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;fo...</description>
			<content:encoded>&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2013/smittya.jpg&quot; alt=&quot;&quot; align=&quot;left&quot;&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;В
 Україні більше 90% побутового сміття складується і не переробляється. 
Про це сказав секретар Ради національної безпеки та оборони Андрій 
Клюєв, повідомили УНІАН у його прес-службі.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;«В Україні ж поки більше 90% побутового сміття складується, і лише 
75% населення охоплено послугами із його вивезення», –&amp;nbsp;констатував він.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;За словами А.Клюєва, в Україні щорічно утворюється близько 52 млн. 
тонн побутового сміття, яке складується на 6 тисячах звалищ і полігонів.
 Частина з них перевантажені (5%) або не відповідають нормам екологічної
 безпеки (16%). При цьому щорічно виявляється близько 30 тис. 
несанкціонованих звалищ, повідомив А.Клюєв.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;На його переконання, 
щоб не перетворювати Україну на звалище, необхідно впроваджувати 
роздільний збір та переробку побутового сміття.

&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;За словами секретаря РНБО, тільки в 185 населених пунктах України 
впроваджено роздільне збирання відходів, лише у 8-ми – працюють 
сміттєсортувальні лінії (ще у 14-ти будуються), і тільки в Києві, 
Дніпропетровську та Люботині (Харківська область) діють 
сміттєспалювальні заводи.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;А.Клюєв заявив, що для прискорення реалізації національного проекту 
«Чисте місто» державі необхідно забезпечити вкладення відповідних 
фінансових ресурсів.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;Він нагадав, що проект передбачає створення системи комплексів з 
переробки побутового сміття – урядом в 2012 році затверджені попередні 
техніко-економічні обґрунтування їх спорудження у Києві, Вінниці, 
Дніпропетровську, Кіровограді, Полтаві, Сумах, Тернополі, Харкові, 
Хмельницькому та Чернівцях. Крім того, здійснюється підготовка 
попереднього техніко-економічного обґрунтування будівництва системи 
таких комплексів у Львівській області, зазначив секретар РНБО.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;За його словами, готовність брати участь у фінансуванні проектів 
будівництва подібних комплексів висловили ЄБРР, а також ряд міжнародних 
та вітчизняних компаній.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;«Світовий досвід свідчить, що зупинити забруднення навколишнього 
середовища можна, в тому числі, за рахунок роздільного збору та 
подальшої переробки побутових відходів. Але це можна здійснити лише за 
участі всього населення. А органи місцевого самоврядування за підтримки 
держави повинні створити ефективну систему збору розділених відходів і 
переробки вторсировини. В результаті дбайливого господарювання в 
розвинених країнах захороненню підлягають лише близько 5-10% побутових 
відходів, а близько половини – переробляється як вторсировина або 
використовується у якості компосту для сільського господарства», – 
сказав А. Клюєв.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;«Світовий досвід показує, що при комплексному використанні 
найсучасніших технологій і при адекватній побудові системи роздільного 
збору сміття ця сфера перетворюється на прибутковий бізнес, створює нову
 галузь і нові робочі місця», – сказав секретар РНБО.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;font face=&quot;Times New Roman&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size: 14pt;&quot;&gt;Він закликав населення не залишатися байдужим до забруднення своїх 
міст, сіл та їх околиць, хоча б кілька разів на рік брати участь у 
прибиранні територій навколо власного житла, а також обов`язково 
підтримати впровадження роздільного збору відходів.&lt;/span&gt;&lt;/font&gt;&lt;/p&gt;&lt;p&gt;Джерело: &lt;a href=&quot;http://bei-news.blogspot.com/2013/04/90_16.html?utm_source=feedburner&amp;amp;utm_medium=feed&amp;amp;utm_campaign=Feed%3A+turtle-news+%28TURTLE+NEWS%29&quot;&gt;Екологічні новини&amp;nbsp;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://zelenysvit.at.ua/news/ukrajina_potopae_v_tonnakh_smittja/2013-04-20-16</link>
			<dc:creator>FatalFire</dc:creator>
			<guid>https://zelenysvit.at.ua/news/ukrajina_potopae_v_tonnakh_smittja/2013-04-20-16</guid>
			<pubDate>Sat, 20 Apr 2013 07:57:05 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Кількість відходів в Україні сягає 35 мільярдів тонн</title>
			<description>&lt;a href=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/component/mailto/?tmpl=component&amp;amp;link=3a8f3e1625422108afea37200b6a5a53859b4274&quot; title=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/templates/ekoburo102/images/emailButton.png&quot; alt=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;/a&gt;





&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2013/vidhody.jpg&quot; alt=&quot;&quot; align=&quot;left&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p startcont=&quot;this&quot; align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Міністерство
 екології та природних ресурсів оцінює концентрацію в Україні всіх видів
 відходів на рівні 35 млрд. тонн, з яких приблизно 2,6 млрд. тонн – 
високотоксичні відходи.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Заданими міністерства, щорічно в Україні загальний обсяг побутових 
відходів збільшується приблизно на 50 млн метрів кубічних, а промислових
 – на 175 млн метрів кубічних. На даний момент Міністерство вивчає 
можливість будівництва в Україні восьми заводів з переробки шин, а від 
2013 року – шляхи утилізації небезпечних відходів в Україні замість їх 
вивезення на переробку за кордон, що, на думку Міністерства, дасть змогу
 заощаджувати чимало коштів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;


&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;За оцінками Мінприроди, вартість утилізації ...</description>
			<content:encoded>&lt;a href=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/component/mailto/?tmpl=component&amp;amp;link=3a8f3e1625422108afea37200b6a5a53859b4274&quot; title=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/templates/ekoburo102/images/emailButton.png&quot; alt=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;/a&gt;





&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2013/vidhody.jpg&quot; alt=&quot;&quot; align=&quot;left&quot;&gt;&lt;/p&gt;&lt;p startcont=&quot;this&quot; align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Міністерство
 екології та природних ресурсів оцінює концентрацію в Україні всіх видів
 відходів на рівні 35 млрд. тонн, з яких приблизно 2,6 млрд. тонн – 
високотоксичні відходи.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Заданими міністерства, щорічно в Україні загальний обсяг побутових 
відходів збільшується приблизно на 50 млн метрів кубічних, а промислових
 – на 175 млн метрів кубічних. На даний момент Міністерство вивчає 
можливість будівництва в Україні восьми заводів з переробки шин, а від 
2013 року – шляхи утилізації небезпечних відходів в Україні замість їх 
вивезення на переробку за кордон, що, на думку Міністерства, дасть змогу
 заощаджувати чимало коштів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;


&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;За оцінками Мінприроди, вартість утилізації за кордоном 1 тонни 
небезпечних відходів з урахуванням усіх витрат становить 23-24 тис. 
гривень. Від 21 січня цього року Верховна Рада збільшила штрафи за 
невиконання вимог щодо поводження з відходами під час їх збору, 
перевезення, зберігання, обробки, утилізації, знешкодження й поховання в
 19-50 разів до 50-150 неоподатковуваних мінімумів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;
Джерело: &lt;a href=&quot;http://bei-news.blogspot.com/2013/03/35.html&quot;&gt;Екологічні новини&lt;/a&gt;&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;</content:encoded>
			<link>https://zelenysvit.at.ua/news/kilkist_vidkhodiv_v_ukrajini_sjagae_35_miljardiv_tonn/2013-03-10-15</link>
			<dc:creator>FatalFire</dc:creator>
			<guid>https://zelenysvit.at.ua/news/kilkist_vidkhodiv_v_ukrajini_sjagae_35_miljardiv_tonn/2013-03-10-15</guid>
			<pubDate>Sun, 10 Mar 2013 19:29:27 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Електротаксі в Києві: політика чи екологія?!</title>
			<description>&lt;a href=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/component/mailto/?tmpl=component&amp;amp;link=55ca6c9243cecea0044cda8a7dec02d30f8a8d21&quot; title=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/templates/ekoburo102/images/emailButton.png&quot; alt=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;/a&gt;





&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot; align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;img width = &quot;280&quot; height = &quot;190&quot; src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/ekotaxi.jpg&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Киян возитимуть таксисти на електромобілях&lt;a href=&quot;http://tsn.ua/kyiv/u-kiyevi-zapustyat-desheve-elektrotaksi-279620.html&quot;&gt;&lt;/a&gt;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Машини, що заправляють не бензином, а електроенергією, завезуть із 
Китаю. Спочатку планують створити електротаксі, яке кататиме дешевше, а в
 перспективі на електротранспорт пересадять сімейних лікарів.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Директор
 компанії-імпортера електромобілів Арсеній Абдураїмов показав товар 
обличчям. Помаранчевий автомобіль із чорним дахом зовні нічим не 
відрізняється від звичайного, але під капотом - суцільна несподіванка.&lt;br&gt;&lt;br&gt;В
 авто встановлені акумулятори, які живлять пічку та кондиціонер, а під 
ними - електродвигун. Базова модель електромобіля коштує 20 тисяч 
доларів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;



&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;justi...</description>
			<content:encoded>&lt;a href=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/component/mailto/?tmpl=component&amp;amp;link=55ca6c9243cecea0044cda8a7dec02d30f8a8d21&quot; title=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/templates/ekoburo102/images/emailButton.png&quot; alt=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;/a&gt;





&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot; align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;img width = &quot;280&quot; height = &quot;190&quot; src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/ekotaxi.jpg&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Киян возитимуть таксисти на електромобілях&lt;a href=&quot;http://tsn.ua/kyiv/u-kiyevi-zapustyat-desheve-elektrotaksi-279620.html&quot;&gt;&lt;/a&gt;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Машини, що заправляють не бензином, а електроенергією, завезуть із 
Китаю. Спочатку планують створити електротаксі, яке кататиме дешевше, а в
 перспективі на електротранспорт пересадять сімейних лікарів.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Директор
 компанії-імпортера електромобілів Арсеній Абдураїмов показав товар 
обличчям. Помаранчевий автомобіль із чорним дахом зовні нічим не 
відрізняється від звичайного, але під капотом - суцільна несподіванка.&lt;br&gt;&lt;br&gt;В
 авто встановлені акумулятори, які живлять пічку та кондиціонер, а під 
ними - електродвигун. Базова модель електромобіля коштує 20 тисяч 
доларів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;



&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot; align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;br&gt;Заряджається таке авто за допомогою 
шнура і звичайної розетки. Для повного баку, чи точніше - повної 
батареї, слід заряджати 6-8 годин.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot; align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Можна зарядити й за 20 хвилин, але для 
цього слід поставити більш просунуті акумулятори. Через них машина 
подорожчає на 4 тисячі доларів. Єдиний їх мінус - вони вимагають 
електронного контролю і електронного балансування, пояснив Абдураїмов.&lt;br&gt;&lt;br&gt;У
 столичній адміністрації наразі посилено обговорюють пілотний проект 
&quot;Електротаксі&quot;. Вони возитимуть дешевше, за кілометр шляху братимуть на 
гривню менше. Для них відведуть цілий автопарк та відкриють мережу 
зарядних станцій.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Запрацювати електротаксі має вже цього року, а столичні депутати готові підтримати хоч завтра.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot; align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Столичні таксисти до майбутніх 
конкурентів ставляться скептично. Чоловіки запевняють, що транспорт із 
Далекого Сходу нашими дорогами за наших морозів далеко не доїде.&lt;br&gt;&lt;br&gt;&quot;Він тут півгодини постоїть під лікарнею зимою і замерзне&quot;, - каже досвідчений таксист.&lt;br&gt;&lt;br&gt;До того ж китайський електромобіль на київських шляхах підкидає і трясе.&lt;br&gt;&lt;br&gt;Від таких ям, скаржиться водій, розпадеться будь-яке авто: &quot;Так, як і решта, ходова тут така ж, як і на бензиновому&quot;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;div align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;
&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;p style=&quot;text-align: justify;&quot; align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Джерело: &lt;a href=&quot;http://tsn.ua/kyiv/u-kiyevi-zapustyat-desheve-elektrotaksi-279620.html&quot;&gt;ТСН&lt;/a&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://zelenysvit.at.ua/news/elektrotaksi_v_kievi_politika_chi_ekologija/2013-02-03-14</link>
			<dc:creator>FatalFire</dc:creator>
			<guid>https://zelenysvit.at.ua/news/elektrotaksi_v_kievi_politika_chi_ekologija/2013-02-03-14</guid>
			<pubDate>Sat, 02 Feb 2013 20:43:50 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Єпископи закликали не рубати ялинок на новорічні свята</title>
			<description>&lt;a href=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/component/mailto/?tmpl=component&amp;amp;link=b7f4f9b09e04ff5ddd6068f5ad25a6a6cdcac8c7&quot; title=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/templates/ekoburo102/images/emailButton.png&quot; alt=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;/a&gt;





&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2012/yalynka1.jpg&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Єпископи Римо-Католицької та Реформатської Церков на Закарпатті 
закликають християн відмовитися від прикрашання ялинок на новорічні 
свята, наголошуючи, що це – не християнська традиція, інформує РІСУ.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Однак, розуміючи, що вона вже сильно вкоренилася, просять закарпатців
 не рубати дерева для новорічних свят, а садити живі, бо «мертва ялинка 
не може символізувати життя», – йдеться у повідомленні єпископів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Голова комісії з екології та мігрантів Римо-Католицької Церкви в 
Україні ординарій Мукачівської дієцезії єпископ Антал Майнек, голова 
Закарпатської Реформатської Церкви Єпископ Олександр Зан-Фабіян та 
голова ГО «Інститут еколого-релігійних студій» Олександр Бокотей 
звернулися до закарпатців із проханням не ставити у домівках живі 
ялинки, а посадити деревце у дворі, прикрасити штучну ялинку або ж 
взагалі відмовитись від такої традиції.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;



&lt;p align=&quot;...</description>
			<content:encoded>&lt;a href=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/component/mailto/?tmpl=component&amp;amp;link=b7f4f9b09e04ff5ddd6068f5ad25a6a6cdcac8c7&quot; title=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/templates/ekoburo102/images/emailButton.png&quot; alt=&quot;e-mail&quot;&gt;&lt;/a&gt;





&lt;p&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/news/2012/yalynka1.jpg&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Єпископи Римо-Католицької та Реформатської Церков на Закарпатті 
закликають християн відмовитися від прикрашання ялинок на новорічні 
свята, наголошуючи, що це – не християнська традиція, інформує РІСУ.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Однак, розуміючи, що вона вже сильно вкоренилася, просять закарпатців
 не рубати дерева для новорічних свят, а садити живі, бо «мертва ялинка 
не може символізувати життя», – йдеться у повідомленні єпископів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Голова комісії з екології та мігрантів Римо-Католицької Церкви в 
Україні ординарій Мукачівської дієцезії єпископ Антал Майнек, голова 
Закарпатської Реформатської Церкви Єпископ Олександр Зан-Фабіян та 
голова ГО «Інститут еколого-релігійних студій» Олександр Бокотей 
звернулися до закарпатців із проханням не ставити у домівках живі 
ялинки, а посадити деревце у дворі, прикрасити штучну ялинку або ж 
взагалі відмовитись від такої традиції.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;



&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;«Вселенська Церква звертається до своїх вірників і людей доброї волі,
 роз’яснюючи справжню суть цього обряду, який ми проводимо для 
вшанування самого Ісуса Христа у вірі, правді, чистоті серця, а також в 
намірах правильно доглядати і берегти створіння – природу, дану Богом 
людству (адже Різдво Господнє – празник радості всього створіння). І тут
 слід зазначити, що для прикраси свята використовується зрубане, тобто 
мертве ялинове (чи ялицеве) дерево. Хіба мертве дерево може 
символізувати життя?», – йдеться у зверненні єпископів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Також християн закликають звернути увагу на екологічну кризу, яка «напряму зв’язана з кризою духовності людства».&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;«За наявності цілеспрямованого вирощування ялинок для забезпечення 
ними святкування Нового Року і свята Різдва Христового на Україні 
можливо заснувати величезні за територією розсадники і «зеленгоспи» та 
забезпечити цим «товаром» чи не всі країни Європи, але для цього 
потрібно буде використати землі, які можуть бути корисними для інших, 
більш важливих галузей народного господарства», – переконані єпископи.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Обряд прикрашання ялинки своїм корінням сягає древнього культу 
вшанування дерев, тому християни могли б відмовитися від цього: «Знаючи,
 що цей звичай походить з культури інших народів, та й більше того – 
насаджений нам, християни могли б взагалі відмовитись від цієї 
традиції», – вважають єпископи.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p align=&quot;justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;З минулого року Мукачівське Римсько-Католицьке єпископство 
відмовилось від прикрашання храмів зрубаними ялинками. Духовенство 
вважає, що вирощування живих дерев біля храму, або в контейнерах має 
більшу користь.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;Джерело:&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/50655/&quot;&gt;РІСУ&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://zelenysvit.at.ua/news/episkopi_zaklikali_ne_rubati_jalinok_na_novorichni_svjata/2012-12-23-13</link>
			<dc:creator>FatalFire</dc:creator>
			<guid>https://zelenysvit.at.ua/news/episkopi_zaklikali_ne_rubati_jalinok_na_novorichni_svjata/2012-12-23-13</guid>
			<pubDate>Sun, 23 Dec 2012 10:02:06 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>8 найвеличніших річок світу в небезпеці</title>
			<description>&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/ri4ky.jpeg&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Вода
 покриває майже три чверті поверхні Землі, але майже вся вона солона або
 навіки замерзла. Близько 70% прісної води світу укладено в льодах 
Антарктики. Приблизно 85 тис. куб. км води протікає в озерах і річках 
планети, які постійно перебувають під впливом людини. До 2025 року 52 
країни – дві третини населення світу – можуть зіткнутись з проблемою 
нестачі питної води. На щастя, існує ряд організацій по всій планеті, 
діяльність яких спрямована на захист річок та забезпечення майбутнього 
людства. Пропонуємо увазі читачів фотографії восьми найвеличніших річок 
світу і описи їх екологічної ситуації.&lt;/span&gt;



&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp; &lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: left&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;На фото нижче можна побачити річку &lt;strong&gt;Хуанхе&lt;/strong&gt;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/01-huang-he.jpg&quot; style=&quot;float: left&quot; align=&quot;right&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span sty...</description>
			<content:encoded>&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/ri4ky.jpeg&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;Вода
 покриває майже три чверті поверхні Землі, але майже вся вона солона або
 навіки замерзла. Близько 70% прісної води світу укладено в льодах 
Антарктики. Приблизно 85 тис. куб. км води протікає в озерах і річках 
планети, які постійно перебувають під впливом людини. До 2025 року 52 
країни – дві третини населення світу – можуть зіткнутись з проблемою 
нестачі питної води. На щастя, існує ряд організацій по всій планеті, 
діяльність яких спрямована на захист річок та забезпечення майбутнього 
людства. Пропонуємо увазі читачів фотографії восьми найвеличніших річок 
світу і описи їх екологічної ситуації.&lt;/span&gt;



&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp; &lt;br&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: left&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;На фото нижче можна побачити річку &lt;strong&gt;Хуанхе&lt;/strong&gt;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/01-huang-he.jpg&quot; style=&quot;float: left&quot; align=&quot;right&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;strong&gt;&amp;nbsp;&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/02-nile.jpg&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot;&gt; &lt;strong&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Ніл&lt;/strong&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Африканська 
річка Ніл є найдовшою в світі, її довжина становить більше 6,5 тисяч 
кілометрів. Це єдина річка Північної Африки, яка проходить через Сахару і
 доносить свої води до Середземного моря, будучи джерелом життя в 
безводній пустелі. В Уганді, Ефіопії і Судані заплановано будівництво 
кількох великих гребель. Організація «Басейн Нілу» працює над 
забезпеченням екологічно раціонального використання ресурсів ріки.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/03-amazon.jpg&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: justify&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Амазонка&lt;/strong&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Річка 
Амазонка, басейн якої за площею можна порівняти з розміром 
континентальної частини США – це територія з дивовижним біологічним 
різноманіттям. Тут розташовано близько 60% тропічних лісів світу, і цей 
регіон відіграє важливу роль у регулюванні клімату Південної та 
Північної Америки. Протяжність річки становить більше 6400 км. 
Розташування в віддаленому куточку світу протягом довгого часу захищало 
її від впливу людей, але ситуація швидко змінюється. Тільки на 
бразильській частині Амазонки планується побудувати до 60 дамб. Такі 
проекти можуть вплинути на тубільне населення і затопити національні 
парки.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/04-yangtze.jpg&quot; style=&quot;float: right;&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;strong&gt;Янцзи&lt;/strong&gt;&lt;strong&gt;&lt;br&gt;&lt;/strong&gt;Річка
 Янцзи тече майже 6400 км по території Китаю, що робить її найдовшою 
річкою в країні і третьою за довжиною у світі. Вона вважається 
величезним джерелом гідроелектроенергії, і на її території розташована 
гребля «Три ущелини», що користується поганою славою. Її будівництво 
почалося в 1992 році, в результаті були переселені понад 1,2 мільйона 
людей і затоплені сотні шахт, фабрик і звалищ відходів. Це стало 
причиною масового забруднення і наповнення річки сміттям, що викликало 
ряд зсувів, які загрожують найбільшому рибному господарству Китаю. У 
2011 році китайський уряд офіційно визнав проблему.&lt;strong&gt; &lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/05-mississippi.jpg&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Міссісіпі&lt;/strong&gt;&lt;br&gt;Річка 
Міссісіпі, найбільша річка Америки та четверта за довжиною річка світу, 
бере початок на заході Міннесоти, США, і, долаючи 4 тис. км у південному
 напрямку, впадає в Мексиканську затоку. Але після сторіччя впливу 
людини Міссісіпі потребує допомоги. Через велику кількість шлюзів, дамб і
 гребель річка використовує тільки 10% початкової заплави. Як наслідок, 
30 км дельти річки зникає щороку. На щастя, існує величезна кількість 
діючих проектів та ініціатив, спрямованих на захист і охорону Міссісіпі.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/06-congo.jpg&quot; align=&quot;left&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Конго&lt;/strong&gt;&lt;strong&gt;&lt;br&gt;&lt;/strong&gt;Річка
 Конго одна з найбагатших у світі. Вона несе близько півмільйона 
кубічних метрів води в секунду. В той час як частина забруднень річки 
пов’язана з міськими відходами та ерозією ґрунту, велика частина 
викликана подорожами людей. Конго вважається основною навігаційною 
системою Африки. У Демократичній Республіці Конго, одному з найбільш 
корумпованих регіонів світу, планується побудувати найбільшу 
гідроелектростанцію на планеті.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/07-mekong.jpg&quot; style=&quot;float: right;&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Меконг&lt;/strong&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Річка 
Меконг є невід’ємною частиною екосистеми Південно-Східної Азії. Вона 
бере початок у Китаї і несе свої води на відстань 4900 км через Бірму, 
Лаос, Таїланд, Камбоджа і В&apos;єтнам. Річка підтримує друге за 
різноманітністю рибне господарство в світі і забезпечує більше 60 
мільйонів людей їжею, водою і засобом транспортування. Будівництво ряду 
китайських дамб уздовж русла Меконг негативно впливає на екосистему 
нижче за течією. Організації, як коаліція «Врятувати Меконг», борються з
 будівництвом цих дамб, працюючи в той же час над збереженням 
екологічної цілісності річки.&lt;strong&gt; &lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;img src=&quot;http://www.ecoburougcc.org.ua/images/stories/08-danube.jpg&quot; style=&quot;float: right;&quot; border=&quot;0&quot;&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Times New Roman; font-size: 14pt;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Дунай&lt;/strong&gt;&lt;br&gt;&lt;br&gt;Річка Дунай
 бере початок на заході Німеччини і через 2800 км впадає в Чорне море. 
Вона перетинає території таких держав, як Австрія, Угорщина, Хорватія, 
Сербія, Румунія і Україна. Дунай несе свої води по території 19 країн, 
що робить його найбільш інтернаціональною річкою в світі. Вона 
відрізняється різноманітною біологічною та екологічною системою, чим 
активно зловживає людство протягом останніх 150 років. Через насипи, 
дамби і поглиблення дна 80% заболочених ділянок річки знищені. Такі 
організації, як Всесвітня федерація дикої природи, працюють над 
відновленням і збереженням цих територій.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;p style=&quot;text-align: left;&quot;&gt;Джерело: &lt;a href=&quot;http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/8-nayvelichnishikh-richok-svitu-v-nebezpetsi&quot;&gt;Екологія Життя&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://zelenysvit.at.ua/news/8_najvelichnishikh_richok_svitu_v_nebezpeci/2012-11-20-12</link>
			<dc:creator>FatalFire</dc:creator>
			<guid>https://zelenysvit.at.ua/news/8_najvelichnishikh_richok_svitu_v_nebezpeci/2012-11-20-12</guid>
			<pubDate>Tue, 20 Nov 2012 18:34:35 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>