Проблема зміни клімату сьогодні надзвичайно актуальна. Клімат на нашій планеті змінюється і змінюється досить швидко, що не заперечує вже жоден учений. Однак на порядку денному стоять побоювання, що до природних змін клімату додалося потепління, викликане діяльністю людини.

Кліматичні зміни не означають просте підвищення температури. Під усталеним терміном «глобальна зміна клімату» розуміють перебудову всіх геосистем. А потепління розглядають лише як один з аспектів змін. Дані спостережень свідчать про підвищення рівня Світового океану, танення льодовиків і вічної мерзлоти, посилення нерівномірності випадання опадів, зміну режиму стоку річок та про інші глобальні зміни, пов’язані з нестійкістю клімату.

Наслідки кліматичних змін проявляються вже зараз, в тому числі у вигляді збільшення частоти та інтенсивності небезпечних погодних явищ, поширення інфекційних захворювань. Вони завдають значних економічних збитків, загрожують стабільному існуванню екосистем, а також здоров’ю та життю людей. Висновки вчених говорять про те, що кліматичні зміни, які зараз тривають, можуть у майбутньому привести до ще більш небезпечних наслідків, якщо людство не вживе відповідних попереджувальних заходів.

Сучасні кліматичні зміни

Глобальне потепління

Факт глобального потепління вже не викликає сумнівів. Дані метеорологічних спостережень свідчать про те, що за останні 100 років середня температура поверхні Землі зросла на 0,74 º С, причому темпи її росту поступово збільшуються.

За прогнозами Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) – найбільш авторитетної міжнародної організації в області клімату – в найближчі 20 років зростання температури складе в середньому 0,2 º С за десятиліття, а до кінця 21 століття температура Землі може підвищитися від 1,8 до 4,6 º С (така різниця в даних – результат накладення цілого комплексу моделей майбутнього клімату, в яких враховувалися різні сценарії розвитку світової економіки і суспільства).

Глобальні кліматичні зміни

Правильніше було б говорити не про «глобальне потепління», а про «глобальні зміни клімату». Адже крім зростання температури відбувається і ряд інших, пов’язаних з потеплінням змін у складній і системі з великою кількістю зв
6язків, якою є наша «машина погоди» – кліматична система Землі. Виявляються вони в посиленні мінливості погоди (сильні морози, що змінюються різкими відлигами взимку, зростання числа надзвичайно спекотних днів влітку), у збільшенні частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ (штормів, ураганів, повеней, посух), посиленні нерівномірності випадання опадів, а також таких процесів як танення льодовиків і вічної мерзлоти, підйому рівня океану і т.п. Ці та інші прояви кліматичної мінливості щорічно стають причиною тисяч смертей і завдають шкоди в десятки мільярдів доларів.

Потепління чи похолодання?

Часто в різних джерелах, в тому числі наукових та засобах масової інформації, можна почути про те, що насправді найближчим часом очікується не глобальне потепління, а глобальне похолодання.

Як відомо, в минулому наша планета не раз переживала періоди похолодання і подальшого потепління, які пов’язані з багатовіковими природними циклічними процесами. Останній льодовиковий період був 10 000 років тому, зараз ми живемо в період між льодовиковими періодами. Природно, що через кілька тисяч років варто очікувати глобального похолодання.

Проте, потепління клімату, яке відбувається зараз, ніяк не вписується в природні цикли, до того ж воно відбувається надзвичайно стрімко: адже мова йде не про тисячоліття, а про сотні і навіть десятки років. Ніколи ще середня температура планети не змінювалася з такою неймовірною швидкістю: 0,7 градуса за 100 років, з них 0,5 – за останні 50. А 11 з останніх 12 років були найбільш спекотними за весь інструментальний період метеорологічних спостережень. Така безпрецедентна швидкість не характерна для природних циклічних процесів і залишає мало шансів біологічним видам і екосистемам на пристосування до настільки швидких кліматичних змін.

Причини кліматичних змін

Парниковий ефект

Зміни в кліматичній системі Землі, які ми зараз спостерігаємо, вчені пов’язують з аномальним зростанням концентрації в атмосфері так званих «парникових газів» (вуглекислий газ, метан, оксид азоту та ін.). Ці гази затримують інфрачервоне випромінювання, яке випускає земна поверхня, створюючи тим самим «парниковий ефект». Явище парникового ефекту дозволяє підтримувати на поверхні Землі температуру, при якій можливі виникнення і розвиток життя. Якби парниковий ефект був відсутній, середня температура поверхні земної кулі була б значно нижчою, ніж вона є зараз.

Однак при підвищенні концентрації парникових газів збільшується непроникність атмосфери для інфрачервоних променів, що призводить до підвищення температури Землі.

Антропогенна теорія зміни клімату

У 2007 році Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) – міжнародний орган, який об’єднує тисячі вчених із 130 країн світу – представила свій Четвертий оціночний звіт, в якому містяться узагальнені висновки про минулі і нинішні кліматичні зміни, їх вплив на природу і людину, а також про можливі заходи з протидії таким змінам. В цій Доповіді говориться, що з 90%-ною вірогідністю зміни клімату, які ми зараз спостерігаємо, пов’язані з діяльністю людини.

Антропогенне походження сучасних кліматичних змін, зокрема, підтверджують палеокліматичні дослідження, основані на аналізі вмісту парникових газів в бульбашках повітря, що замерзли в льоді. Вони показують, що такої концентрації СО₂ як зараз не було за останні 650 000 років (а за ці роки відбувалося не одне потепління нашої планети). Причому в порівнянні з доіндустріальною епохою (1750 рік) концентрація вуглекислого газу в атмосфері зросла на третину. Сучасні глобальні концентрації метану і оксиду азоту також істотно перевищили доіндустріальні значення.

Зростання концентрації цих трьох основних парникових газів з середини 18 століття, на думку вчених, з дуже високим ступенем імовірності пов’язане з господарською діяльністю людини, в першу чергу – спалюванням вуглецевого викопного палива (тобто нафти, газу, вугілля тощо), промисловими процесами, а також знищенням лісів – природних поглиначів CO₂ з атмосфери.

Ще одним свідченням ролі людини в сучасній зміні клімату можуть послужити результати зіставлення даних моделювання росту глобальної температури з даними реальних спостережень. Вченими розроблені різні моделі минулих і майбутніх змін температури поверхні Землі. В одних моделях враховувалися тільки природні причини потепління, в інших – додатково накладався антропогенний фактор. При накладенні на результати моделювання даних прямих метеорологічних спостережень виявилося, що вони збігаються з тими моделями, де враховувався вплив людини. Тобто, відповідно до моделей, без впливу антропогенного чинника температура на Землі була б зараз нижчою, ніж вона є насправді.

Хто винен?

Наукові суперечки про причетність людини до глобальних кліматичних змін тривають. Адже абсолютне доведення антропогенної гіпотези неможливе в принципі: у нас немає іншої Землі, для того щоб здійснити контрольний дослід, помістивши її в такі ж умови, як і нашу Землю, але виключивши вплив людини. Хочемо ми того чи ні, всі роздуми про майбутнє Землі будуть не більше ніж припущеннями. Людина, змушена просуватися в повній темряві незнайомим приміщенням, намагається крокувати якомога обережніше. Так само людській цивілізації в умовах невизначеності вартувало би виходити з тієї гіпотези, яка пропонує їй зробити власну поведінку більш обережною. Саме такою гіпотезою і є антропогенна теорія зміни клімату.

У антропогенній теорії зміни клімату є й інша перевага: на сьогодні вона краще узгоджена з усіма відомими нам фактами, ніж будь-яка інша теорія.

Тим не менше, точну відповідь на питання: «Який внесок людини в глобальну зміну клімату?» не в змозі сьогодні дати жоден учений. Очевидно лише те, що людина своєю господарською діяльністю дійсно впливає на клімат. А враховуючи складність і крихкість глобальної кліматичної системи, може бути достатньо лише маленької краплі, яка могла б переповнити чашу...

Важливо інше. Кліматичні зміни вже відбуваються і, як стверджують прогнози вчених, у майбутньому, ймовірно, будуть лише посилюватися. Тому незалежно від того, чи причетна до них людина чи ні, необхідно вживати заходів з протидії цим змінам, стримувати темпи зростання температури для того, щоб уникнути небезпечних і необоротних наслідків для природи, економіки і суспільства в майбутньому. Також вже зараз треба намагатися пристосуватися (адаптуватися) і мінімізувати негативні впливи прогнозованих кліматичних змін і максимально ефективно використовувати вигоду від них там, де це можливо.

Можливі наслідки

Урагани в США, засуха в Австралії, аномально спекотне літо в Європі, катастрофічні зливи і повені на туманному Альбіоні – список можна продовжувати. Ось тільки деякі приклади наслідків кліматичних змін. Екстремальні природні явища б’ють всі рекорди практично у всіх регіонах світу. А природні катаклізми тягнуть за собою економічні наслідки. З кожним роком збиток від стихійних лих зростає.

Зміна частоти та інтенсивності випадання опадів

В цілому клімат на планеті стане більш вологим. Але кількість опадів не пошириться Землею рівномірно. В регіонах, які й так на сьогоднішній день отримують достатню кількість опадів, їх випадання стане інтенсивніше. А в регіонах з недостатнім зволоженням почастішають посушливі періоди.

Підвищення рівня моря

Протягом ХХ століття середній рівень моря підвищився на 0,1-0,2 м. За прогнозами вчених, за XXI століття підвищення рівня моря складе до 1 м. У цьому випадку найбільш уразливими виявляться прибережні території і невеликі острови. Такі держави як Нідерланди, Великобританія, а також малі острівні держави Океанії і Карибського басейну першими підпадуть під небезпеку затоплення. Крім цього почастішають високі припливи, посилиться ерозія берегової лінії.

Загроза для екосистем і біорізноманіття

Види та екосистеми вже почали реагувати на кліматичні зміни. Мігруючі види птахів стали раніше прилітати навесні і пізніше відлітати восени.

Існують прогнози зникнення до 30-40% видів рослин і тварин, оскільки їх середовище проживання буде змінюватися швидше, ніж вони можуть пристосуватися до цих змін.

При підвищенні температури на 1 °С прогнозується зміна видового складу лісу. Ліси є природним накопичувачем вуглецю (80% всього вуглецю в земній рослинності і близько 40% вуглецю в ґрунті). Перехід від одного типу лісу до іншого буде супроводжуватися виділенням великої кількості вуглецю.

Танення льодовиків

Сучасне заледеніння Землі можна вважати одним з найбільш чутливих індикаторів глобальних змін, які відбуваються сьогодні. Супутникові дані показують, що, починаючи з 1960-х років, відбулося зменшення площі сніжного покриву приблизно на 10%. З 1950-х років в Північній півкулі площа морського льоду скоротилася майже на 10-15%, а товщина зменшилася на 40%.

Товща Гімалайських льодів тане зі швидкістю 10-15 м на рік. При нинішній швидкості цих процесів дві третини льодовиків Китаю зникнуть до 2060 року, а до 2100 всі льодовики розтануть остаточно.

Прискорене танення льодовиків створює ряд безпосередніх загроз людському розвитку. Для густонаселених гірських і передгірних територій особливу небезпеку становлять лавини, затоплення або, навпаки, зниження повноводності річок, а як наслідок – скорочення запасів прісної води.

Сільське господарство

Вплив потепління на продуктивність сільського господарства неоднозначне. У деяких районах з помірним кліматом врожайність може збільшитися у разі невеликого збільшення температури, але знизиться в разі значних температурних змін. У тропічних і субтропічних регіонах врожайність в цілому, за прогнозами, буде знижуватися.

Найсерйозніший удар може бути нанесений найбіднішим країнам, які найменше готові пристосуватися до змін клімату. За даними МГЕЗК, до 2080 року кількість людей, що стикаються із загрозою голоду, може збільшитися на 600 млн. чоловік, що вдвічі більше від кількості людей, які сьогодні живуть за межею бідності в Африці на південь від Сахари.

Водоспоживання і водопостачання

Одним з наслідків кліматичних змін може стати нестача питної води. У регіонах з посушливим кліматом (Центральна Азія, Середземномор’я, Південна Африка, Австралія і т. д.) ситуація ще більш посилиться через скорочення рівня випадання опадів.

Через танення льодовиків істотно знизитися водостік найбільших водних артерій Азії – Брахмапутри, Гангу, Хуанхе, Інду, Меконгу, Салуїну і Янцзи. Недостача прісної води торкнеться не тільки здоров’я людей і розвитку сільського господарства, але також підвищить ризик політичних розбіжностей і конфліктів за доступ до водних ресурсів.

Здоров’я людини

Кліматичні зміни, за прогнозами вчених, призведуть до підвищення ризиків для здоров’я людей, перш за все менш забезпечених верств населення. Так, скорочення виробництва продуктів харчування неминуче призведе до недоїдання і голоду. Аномально високі температури можуть призвести до загострення серцево-судинних, респіраторних та інших захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), додаткова смертність в європейських країнах від теплових хвиль в серпні 2003 року у Великобританії склала 2045 чоловік, у Франції – 14802, в Італії – 3134, в Португалії – 2099.

Підвищення температури може призвести до зміни географічного поширення різних видів, які є переносниками захворювань. З підвищенням температури ареали теплолюбних тварин і комах (наприклад, енцефалітних кліщів і малярійних комарів) будуть поширюватися на північ, в той час як люди, що населяють ці території, не будуть мати імунітету до нових захворювань.