| Календар |
 |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
 |
Всього матеріалів в каталозі: 14
Показано матеріалів: 1-14 |
|
Україна зі здобуттям суверенності отримала у спадок від "згнилого” СРСР свою частку гострих екологічних проблем, і навіть унікальних з огляду на Чорнобильську катастрофу [1]. На уламках радянського військово-промислового й адміністративно-командного господарства до тепер не вдалося збудувати ефективної, екологічно безпечної, ринкової економіки та науково обґрунтованої, на рівні світових чи європейських стандартів, системи охорони природи і довкілля. |
З 90-х років ХХ ст. на Поділлі спостерігається тенденція розвитку субурбанізації, особливо у приміських зонах. У приміських зонах зростає кількість населення та робочих місць (до початку кризових явищ), збільшуються темпи їх забудови та суттєво рекреаційного навантаження. |
Високі темпи господарського освоєння територій, у тому числі і Західного Донбасу, супроводжуються техногенною трансформацією природного середовища. Комплекс негативних змін довкілля немає аналогів у вітчизняній практиці. |
Після конференції в Ріо-де-Жанейро було прийнято багато міжнародних документів, де підкреслюється необхідність інтеграції принципів сталого розвитку в системи освіти на дошкільному, шкільному і на рівні вищої школи, включаючи неформальну і освіту [1,2,3]. Принципи сталого розвитку повинні бути включені у всі освітні програми і мають розглядатись як елемент постійного і неперервного навчання і виховання, тобто повинні формувати особливий освітній напрям – освіту в інтересах сталого розвитку (ОСР). |
18-19 квітня 2012 р. на базі Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена національної академії наук України пройшла конференція молодих дослідників - зоологів, присвячена 125-річчю від дня народження М.В. Шарлеманя. Учасники Конференції висловлюють щиру вдячність дирекції, адміністрації та співробітникам бібліотеки Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України за сприяння та всебічну підтримку у проведенні Конференції молодих дослідників-зоологів–2012. |
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки розроблена в контексті вимог щодо подальшого опрацювання, вдосконалення та розвитку екологічного законодавства України, а також відповідно до рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття щодо питання формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту. |
Однією із найбільш важливих ініціатив у Європі є пан-європейська стратегія збереження ландшафтного та біологічного різноманіття (The Pan European Biological and Landscape Diversity Strategy, PEBLDS). Основною стратегії є створення та розбудова екологічної мережі на європейському рівні (Pan-European Ecological Network, PEEN). |
В сучасних умовах господарювання, враховуючи необхідність дотримуватися вимог, які ґрунтуються на засадах збалансованого розвитку територій, рекреаційна сфера діяльності має усі підстави одним із стратегічних напрямів розвитку індустрії гостинності, туризму, послуг для відпочинку, оздоровлення та лікування рекреантів вважати саме збалансоване використання природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) України. |
В Україні мешкає багато видів мисливських тварин, які становлять важливий державний ресурс. У 1968-1974 рр. тут щорічно добували 2-5 млн. особин пернатої дичини, що еквівалентно 2,8 т м`яса (Природно-ресурсний аспект, 2001), а також багато диких ссавців, маса яких перевищувала 1133 т. Серед птахів основу складали дикі качки, а серед ссавців – заєць-русак (700,1 т), лось (383 т), дикий кабан (319 т), козуля (32,4 т) та благородний олень (29,1 т). Велике значення також мала заготівля хутра (360,8 тис. шт. щорічно), у структурі якої найбільшу питому вагу за кількістю мали смушки зайця (279,8 тис. шт.), ондатри (30 тис. шт.), лисиці (26,9 тис. шт.) та білки (19,2 тис. шт.) (Болденков, 1976). |
Важливим аспектом збалансованого розвитку суспільства є збереження біоландшафтного різноманіття. Основним завданням щодо його відтворення є оптимізація функціонально-просторової структури природно-заповідних територій і об’єктів у відповідності до структури просторових елементів екологічної мережі (ЕМ). ЕМ – єдина природно-територіальна система, призначення якої – забезпечити екосистемну цілісність, ценотичну повноцінність, біоландшафтну репрезентативність через поєднання об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) та інших територій, які мають особливу цінність для охорони довкілля, раціонального природокористування та соціально-економічну користь для місцевого населення, поліпшуючи умови його проживання. |
|
|
